A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z #

Текст пісні і переклад на українську мову

Ho sbagliato tante volte ormai
Помилялася я стільки разів,
Che lo so già
Що вже й сама знаю,
Che oggi quasi certamente
Що сьогодні майже точно
Sto sbagliando su di te
Помиляюся й щодо тебе.


Ma una volta in più che cosa può cambiare
Але що може змінити ще один раз
Nella vita mia
В моєму житті
Accettare questo strano appuntamento
Погодитися на це дивне побачення¹
È stata una pazzia
Було справжнім божевіллям


Sono triste tra la gente che
Мені сумно серед людей, які
Mi sta passando accanto
Проходять просто повз мене
Ma la nostalgia di rivedere te
Але туга від бажання знову побачити тебе
È forte più del pianto
Сильніша за сльози


Questo sole accende sul mio volto
Це сонце запалює на моєму обличчі
Un segno di speranza
Знак надії
Sto aspettando quando a un tratto
Я чекаю, коли раптом
Ti vedrò spuntare in lontananza
Побачу, як ти з'явишся вдалині


Amore, fai presto
Коханий², поспішай
Io non resisto
Я більше не витримую
Se tu non arrivi non esisto
Якщо ти не прийдеш, я не існую
Non esisto, non esisto
Не існую, не існую


È cambiato il tempo, sta piovendo
Погода змінилася, пішов дощ
Ma resto ad aspettare
Але я залишаюся чекати
Non m'importa cosa il mondo può pensare
Мені байдуже, що подумає світ
Io non me ne voglio andare
Я не хочу звідси йти


Io mi guardo dentro e mi domando
Я заглядаю вглиб себе і питаю
Ma non sento niente
Але не відчуваю нічого
Sono solo un resto di speranza
Я лише залишок надії
Perduta tra la gente
Загублена серед людей


Amore, è già tardi e non resisto
Коханий, уже пізно і я не витримую
Se tu non arrivi non esisto
Якщо ти не прийдеш, я не існую
Non esisto, non esisto
Не існую, не існую


Luci, macchine, vetrine, strade, tutto quanto
Вогні, машини, вітрини, вулиці, усе навколо
Si confonde nella mente
Змішується в моїй голові
La mia ombra si è stancata di seguirmi
Моя тінь утомилася йти за мною³
Il giorno muore lentamente
День повільно помирає


Non mi resta che tornare a casa mia
Мені залишається лише повернутися додому
Alla mia triste vita
До свого сумного життя
Questa vita che volevo dare a te
Це життя, яке я хотіла присвятити тобі
L'hai sbriciolata tra le dita
Ти розкришив його між пальцями


Amore, perdono, ma non resisto
Коханий, пробач, але я не витримую
Adesso e per sempre, non esisto
Відтепер і назавжди я не існую
Non esisto, non esisto
Не існую, не існую

Примітки:

¹ Accettare questo strano appuntamento (Погодитися на це дивне побачення). Ця легендарна пісня стала візитівкою Орнелли Ваноні, хоча насправді є італійською адаптацією бразильського хіта «Sentado à beira do caminho» (в перекладі – «Сидячи на узбіччі дороги»).
Її створив і вперше випустив у травні 1969 року дует культових бразильських музикантів: Еразмо Карлуш (Erasmo Carlos) та Роберто Карлуш (Roberto Carlos). В оригіналі це меланхолійна балада про чоловіка, який сидить на краєчку дороги, проводжає поглядом автівки та чекає на свою любов, яка, схоже, так і не прийде.
Італійську версію для Орнелли Ваноні написав відомий поет-пісняр Бруно Лаузі (Bruno Lauzi) у 1970 році. Він філігранно адаптував текст: переніс місце дії на метушливі міські вулиці та змістив фокус на передчуття жінки, яка свідомо йде на емоційне самогубство заради останнього шансу побачити коханого, зробивши історію ще більш драматичною, міською та щемливою. Версія Орнелли настільки припала до душі слухачам, що згодом стала світовою класикою (ви могли чути її, наприклад, у фільмі «Дванадцять друзів Оушена»).


² Amore (Коханий). В італійській мові це універсальне та дуже палке звертання до близької людини, яке буквально перекладається як "любов". В контексті цієї драматичної історії воно звучит не як банальне пестливе слово, а як відчайдушний крик про порятунок від самотності.

³ La mia ombra si è stancata di seguirmi (Моя тінь утомилася йти за мною). Це один із найсильніших метафоричних образів у світовій поп-класиці, що змальовує граничну межу виснаження від очікування. Автор показує, що коли день згасає і навіть власна тінь символічно залишає героїню, разом із нею зникає остання надія.


Автор публікації: Андрій LAS