| A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | K | L | M | N | O | P | Q | R | S | T | U | V | W | X | Y | Z | # |
Текст пісні і переклад на українську мову
| I skimrande bruddräkt så vit som en snö У розкішній весільній сукні, білій мов сніг Står djurtämjarns dotter, en blomstrande mö Стоїть донька приборкувача звірів, мов розквітла квітка Hon tvingats att giva en främling sin hand Її змусили віддати свою руку чужинцеві I morgon går färden till främmande land А завтра вона вирушить у чужий край Ren gästerna samlas, men tid är ändå Ось уже збираються гості, та ще є час För Selma, att träffa sin trofasta vän Сельмі зустріти свого вірного друга Och sorgsen hon gångar till lejonets bur І сумна вона йде до левової клітки Att taga farväl av sitt älskade djur Щоб попрощатися зі своїм улюбленим звіром Hon lägger sig ner där hon förr varit van Вона лягає там, де колись звикла лежати Och lindar sin arm kring dess böljande man І обвиває рукою його пишну гриву Och skogarnas konung sin vildhet har glömt І цар лісів забуває про свою дику натуру När Selma, hon smeker och viskar så ömt Коли Сельма ніжно гладить його й тихо шепоче "Vi måste nu skiljas, min bruddräkt du ser «Нам тепер треба розлучитися, бачиш мою весільну сукню Hav tack, kära vän, nu vi råkas ej mer Дякую тобі, любий друже, більше ми не зустрінемося Jag tvingats att giva en främling min hand Мене змусили віддати свою руку чужинцеві I morgon går färden till främmande land А завтра я вирушу в чужий край Du blickar så ömt, du mig säkert förstår Ти так ніжно дивишся, ти, мабуть, цілком мене розумієш Förlåt kära vän, se jag torkar en tår Пробач, любий друже, бачиш, я витираю сльозу Men hör hur min brudgum, han ropar igen Та чуєш, як мій наречений знову мене кличе Farväl nu för alltid, min älskade vän" Прощавай навіки, мій найдорожчий друже» En kyss nu till avsked hon lejonet ger На прощання вона цілує лева Men mannen vid gallret nu lejonet ser Та чоловік, що стоїть біля ґрат, бачить лева Med ens är dess saktmod och mildhet förbi І враз його лагідність та спокій зникають Det reser sig häftigt i fullt raseri Він люто зривається на ноги Den väldiga svansen nu svängningen tar Могутній хвіст починає люто бити Och Selma står dödsblek, men fattning hon har А Сельма стоїть смертельно бліда, та не втрачає самовладання Att bedja och hota är fåfängt beslut Марно благати й погрожувати — це нічого не змінить För dörren står djuret, hon slipper ej ut Звір стоїть біля дверей, і їй не вибратися "Kom hit med en bössa," nu främlingen skrek «Принесіть сюди рушницю!» — закричав чужинець "Ett skott skall väl ända den blodiga lek" «Один постріл покладе край цій кривавій грі» Och dödstystnad härskar, geväret han får І смертельна тиша запановує, йому подають рушницю Han laddar, nu djuret hans mening förstår Він заряджає її, і тепер звір розуміє, що той задумав Och lejonet rasar i fängslande bur А лев люто кидається у своїй тісній клітці Vill Selma försvara men vet icke hur Сельма хоче його захистити, та не знає як Ett rytande skallar, barmhärtige Gud Гучний рев розноситься — милостивий Боже! I stycken slet lejonet främlingens brud Лев розірвав на шматки наречену чужинця Och sedan det druckit den älskades blod А випивши кров коханої Det lägger sig stilla med nedslaget mod Він тихо лягає, пригнічений і спустошений Vid bleknande liket det väntar få tröst Біля блідого тіла він лежить, не знаходячи розради En kula, som mördande sårar dess bröst Та куля смертельно ранить його в груди Примітки: Історія пісні «Lejonbruden» («Наречена лева»). «Lejonbruden» належить до старого шведського пісенного репертуару, але її сюжет походить не зі Швеції. В основі шведської балади лежить поема «Die Löwenbraut» («Наречена лева») німецького поета Адальберта фон Шаміcсо (1781–1838), написана у 1827 році. У Швеції цей твір отримав нове життя в перекладі та поступово увійшов до народного пісенного репертуару. Шведська версія «Lejonbruden» була надрукована у збірці Wilhelmina Stålberg «Lyriska toner» у 1843 році, а згодом широко поширювалася через дешеві народні пісенні листки — skillingtryck. Skillingtryck були своєрідними популярними пісенними виданнями XIX століття. У них часто публікували пісні про кохання, ревнощі, зради, злочини, нещасні випадки та трагічні смерті. «Lejonbruden» стала частиною цього широкого шведського пісенного репертуару. У центрі історії знаходиться Сельма, донька приборкувача диких звірів. Вона виросла поруч із левом і має з ним особливий, майже нерозривний зв'язок. Лев для неї не просто тварина, а її найближчий друг, до якого вона відчуває глибоку прихильність і любов. Але Сельму змушують вийти заміж за чоловіка, якого вона називає чужинцем. Напередодні весілля вона приходить до лева попрощатися. Сцена їхнього прощання є серцевиною всієї балади: вона лягає поруч із ним, обіймає його за гриву, гладить, говорить із ним і пояснює, що змушена залишити його. Коли з'являється наречений, усе раптом змінюється. Лев, який щойно був лагідним і спокійним, приходить у лють. Пісня не пояснює прямо, що саме відчуває лев, але сюжет очевидно пов'язує його лють із появою чоловіка, який має забрати Сельму від нього. Наречений наказує принести рушницю та заряджає її. Лев у цей момент розуміє його намір. Але далі відбувається важливий поворот, який легко неправильно зрозуміти: лев не вбиває нареченого. Він нападає на Сельму — «наречену чужинця» — і розриває її на шматки. Це прямо сказано в оригінальному рядку: «I stycken slet lejonet främlingens brud» — «Лев розірвав на шматки наречену чужинця». Словосполучення «främlingens brud» означає саме «наречена чужинця», тобто Сельма. Після цього лев п'є кров коханої, лягає біля її тіла й залишається поруч із нею, пригнічений і спустошений. Зрештою куля смертельно ранить його в груди. Таким чином, гинуть і Сельма, і лев. Трагедія цієї балади полягає саме в тому, що лев не просто вбиває людину, яка забирає Сельму. Він у нападі люті знищує ту, кого любить, і фактично разом із нею втрачає сенс власного існування. Тому фінальна сцена має особливо трагічний характер: лев лежить біля тіла Сельми, а незабаром сам гине від кулі. «Lejonbruden» можна сприймати не просто як страшну історію про дикого звіра, а як трагічну баладу про любов, прив'язаність, ревнощі, розлуку та нездатність примиритися з втратою. Сельма змушена залишити свого найближчого друга заради шлюбу, якого сама не обирала. Лев не здатний прийняти її відхід і в нападі люті губить її, а разом із нею губить і себе. Особливо цікаво, що ця історія має довгу культурну історію. Шведська «Lejonbruden» походить від поеми Шаміссо «Die Löwenbraut», а у Швеції її текст був опублікований у збірці Wilhelmina Stålberg «Lyriska toner» у 1843 році. Пізніше балада широко поширювалася через skillingtryck і стала частиною шведської пісенної традиції. У XX столітті «Lejonbruden» отримала нове життя завдяки сучасним виконавцям. Особливо відомою стала версія Maritza Horn, яка записала пісню для свого альбому «Jämmer och elände», випущеного у 1978 році. «Lejonbruden» відкриває цей альбом як його перший трек. Тому, слухаючи цю пісню сьогодні, ми фактично чуємо історію, яка пройшла довгий шлях: від німецької поеми Адальберта фон Шаміcсо XIX століття — до шведської народної балади, а звідти — до сучасних музичних записів. І, мабуть, саме здатність цієї історії переживати покоління пояснюється силою її тем: любові, ревнощів, свободи, вимушеної розлуки та трагедії. |